«Брати себе в руки і рухатися тільки вперед. Знаходити свій шлях і робити те, що подобається та приносить всебічне задоволення. Тільки так можна створити правильну атмосферу навколо себе, яка дозволить збалансовувати час як на ведення власної справи, так і на догляд за дитиною» - цієї наскрізною думкою ділитися Олександра, ще одна з учасниць першого потоку проєкту для матусь дітей з інвалідністю «Mom work», якій вдалося не лише успішно закінчити програму, але реалізувати мрію свого життя!
Її історія подібна історіям багатьох жінок, які виховують дітей з різними формами інвалідності і намагаються не втратити себе та не розчинитися у рутинних справах. Професійна дискримінація, відмова у працевлаштуванні тільки через наявність важкохворої дитини – на жаль не поодинокий випадок у житті матусь. Незважаючи на те, що подібна діє є незаконною так як ст. 184 КЗпП України забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів за наявністю дитини з інвалідністю, компанії та підприємці часто нехтують цією вимогою. І головним завданням у цій ситуації є не дати собі зневіритися та втратити бажання самореалізуватися, продовжувати рух уперед.
Ще до початку подання заявки на курс «Mom work» в Олександри був сформований у голові задум щодо професійної самореалізації. Саме діагноз дитини став відправною точкою ідеї власної справи. Маючи сина з аутизмом, Саша вирішила пройти курси навчання з АВА терапії, щоб допомагати таким дітям, як і її, соціалізуватися, навчатися взаємодії та спілкуванню з людьми і світом, розкривати потенціал. Адже за даними центру громадського здоров'я МОЗ України: 1 із 88 дітей має аутизм, і на сьогодні це близько 21 тисячі дітей. Проте жінці не вистачало багатьох знань з питань: як зробити старт, де шукати підтримку, як комунікувати і презентувати себе. Суттєво стримували власні внутрішні стереотипи і психологічні бар’єри. Окрім того, маючи статус ВПО доводилося вирішувати багато інших життєво важливих питань, думати про фінансове забезпечення та соціальну інтеграцію, побут та повсякдення.
«Навчання було крутим, реальним і життєвим. Надихали всі, і ми мали змогу надихатися» - ділиться своїми враженнями від проєкту Олександра. Тому ідея створення Простору з розвитку дітей з розладами аутистичного спектра та її реалізація в м. Кам’янське стала логічним завершенням всеохоплюючого процесу, коли задіяні всі: родина, ментори, куратори, міжнародні фундації, благодійні платформи та держадміністрація.
«Все почалося з реалізації інформаційного проекту, згодом постала необхідність масштабуватися в осередок, і я відкрила ФОП. Хотіла зробити це давно, але не вистачало сміливості. Однак після навчання все стало зрозумілим і було вирішено остаточно. Я відкрила громадську організацію задля захисту прав родин дітей з аутизмом, отримала грант на реалізацію свого задуму і Простір для дітей з РАС було відкрито. Це була моя мрія, яку вдалося реалізувати!» - говорить Олександра.
На сьогоднішній день в осередку займаються та отримують всесторонню допомогу понад 30 дітей з аутизмом та розладами аутистичного спектру віком від 3 до 12 років. Це як місцеві сім’ї, так і родини ВПО України. Разом зі своєю творчою командою Олександра консультує, опікується та займається поведінковою корекцією за методикою АВА, сенсорною інтеграцією, підготовкою до школи і садочку, реабілітацією та соціалізацією. Завдяки власній ініціативності, активному руху та залученню всіх можливих джерел фінансування та підтримки в Просторі вдалося створити комфортне затишне та безпечне середовище для дітей. Одним із завдань на сьогодні Саша бачить перехід своєї приватної ініціативи на державний освітній рівень, починаючи з запровадження простого пілотного проекту реабілітації дітей в своєму місті з інструкторами прикладного аналізу поведінки у співпраці з Департаментом освіти. Продовження навчання, покращення своїх професійних скілів, здобуття нових знань, перспективи і плани - саме це є ключовими моментами в житті жінки. Участь у Програмі «Mom work» дозволила по іншому подивитися на свої можливості, отримати потужну підтримку та впевнитися у силах і знаннях, зрозуміти власні ключові переваги та почати втілювати свій задум в життя.
«Боятися не треба» - закликає Олександра. «Треба реалізовувати свої ідеї і життя саме допоможе і підтримає, якщо це правильний шлях». В догляді за дитиною їй суттєво допомагає чоловік, який перейняв частину обов’язків і піклується нарівні з дружиною про сина. Адже спільна ідея об’єднала подружжя і дала можливість знайти баланс між родинними турботами і піклуванням та активною роботою.
Історія Олександри доводить, що навіть у найскладніших ситуаціях можна знайти сили і можливості для реалізації своїх мрій. Ця життєва історія здатна надихнути інших матусь дітей з інвалідністю вірити в себе, не опускати руки, впевнено крокувати вперед назустріч своїм мріям.
Допомогти розвивати проєкт
