Як хобі і творчі заняття допомагають матерям дітей з інвалідністю зберігати баланс

Творчість та самовираження: як хобі і творчі заняття допомагають матерям дітей з інвалідністю зберігати баланс

Виконувати 3 справи одночасно і при цьому ще обдумувати різні варіанти завдань на поточний день - це легко чи складно? Гладити кота однією рукою, другою помішувати суп на плиті, а ногою гойдати дитячий візочок і при цьому складати у голові розклад дня: лікарня, заняття з логопедом, магазин, робоча зустріч чи онлайн семінар… Для мам дітей з інвалідністю таке жонглювання – щоденна рутина, бо треба все встигнути. Проте, коли цілодобово крутишся як білка в колесі, легко забути, хто ти є насправді. Типу, ти вже не Марина, яка обожнювала співати в караоке і мріяла навчитися грати на укулеле. Ти просто "мама Софійки" – і крапка. Поговоримо ж про реальних матерів, які щодня балансують на межі вигорання, і про те, як прості творчі заняття стають для них не просто хобі, а життєво необхідним способом зберегти себе, про силу маленьких радощів та великі зміни, які вони можуть принести, про те, як звичайні жінки у надзвичайних обставинах знаходять себе через творчість та самовираження.  Про моменти кайфу, коли береш до рук спиці, фарби чи навіть кулінарну книгу і думаєш: "А чому б і ні?"

Можна сказати: "Та яке там хобі? У мене часу нема навіть до ванни сходити спокійно!" У більшості випадків саме так і є. Але ж ми не про марафони творчості говоримо. Ми про ті 10 хвилин, коли дитина заснула, а ви замість того, щоб гортати стрічку в телефоні, берете олівець і малюєте якусь закарлючку. Бо творчість не лише для того, щоб стати зірками Інстаграму, і чому б насправді і ні? Це теж можливо! А ще для того, щоб не втратити себе остаточно, не розчинитися, а нагадати собі: "Агов, я все ще я!"

Тож дізнаємося, як хобі рятує тих, хто рятує інших 24/7? Розберемося, чому ці творчі заняття такі важливі для мам особливих дітей. 20 інсайтів, які вразять та надихнуть.

1. Перезавантаження мозку. 

Уявіть, що ваша голова – це комп'ютер, який висне від 100 відкритих вкладок. Творчість – це як кнопка "Перезавантажити". Ви берете пензлик, і раптом всі ці вкладки з "Де знайти нового лікаря?", "Як оплатити реабілітацію?" і "Чому знову не їсть?" закриваються. На пів години ви в іншому світі, де головне питання – який колір змішати для ідеального заходу сонця.

2. Нагадування, що ви – це ви.

Коли 24/7- ви чиясь мама, легко забути, що ще й людина зі своїми інтересами та бажаннями. Ліпите з глини якусь кривувату вазу? Чудово! Це ваше бачення світу і речей у ньому. І це нагадування: "Агов, я все ще я, а не тільки мама, або медсестра, або рятівник в одному флаконі".

3. Контроль над чимось.

У житті з особливою дитиною часто відчуваєш, що нічого не контролюєш. А тут – ви центр свого маленького творчого всесвіту. Хочете намалювати небо зеленим? Вперед! Хочете, щоб ваш в'язаний шарф був з помпонами розміром з кулак? Ніхто вам не указ!

4. Спосіб випустити пар.

Це коли хочеться кричати, але не можна. Ось тут в гру вступає творчість. Можна намалювати найяскравішу, найгучнішу картину. Або написати вірш, де зарифмувати все, що накипіло чи маленьку розповідь. Це як емоційний порохотяг, що витягує весь негатив.

5. Нові друзі по хобі.

Коли починаєш щось творити, раптом з'являються нові знайомі і зовсім інше коло спілкування. І ось ви вже не просто "мама дитини з ДЦП, чи епілепсією, чи аутизмом", а "та, що круто пече торти чи моті, шикарно плете мереживні хустки або гердани, неймовірно креативно монтує рилси та відео ролики". І можна поговорити не тільки про нові методи реабілітації або нові ліки, але й про те, як гармонійно підібрати кольори, чи де найкраще купувати бісер або який відео редактор найкращий .

6. Додатковий дохід.

Звісно, це не головна мета, але деяким мамам вдається монетизувати своє хобі. І це не тільки про гроші, а й про відчуття, що ти можеш щось дати світу, крім постійної турботи про дитину, це про своє самовираження та деяку незалежність.

7. Приклад для дитини.

Коли мама щось творить, дитина бачить, що життя не обмежується тільки доглядом та лікуванням. Воно може бути яскравим, цікавим, творчим. І це надихає!

8. Тайм-аут без почуття провини.

Знаєте цю думку: "я повинна бути з дитиною кожну секунду"? Так ось, коли ви займаєтесь творчістю, особливо разом з дитиною, це легальний спосіб трохи перепочити без цього в’їдливого відчуття провини.

9. Мозковий фітнес.

Якщо постійно робите одні й ті ж самі рутинні завдання, мозок починає лінуватися. А творчість – це як тренажер для сірої речовини. Ви вчитесь новому, і далі краще справляєтесь з щоденними викликами, бо мозок натренований думати нестандартно.

10. Емоційний детокс.

Знайомий момент, коли всередині все кипить, а ви посміхаєтесь і кажете "Все добре"? Так от, творчість – це спосіб вилити всі ці почуття не стримуючись. Намалюйте найпохмурішу картину або напишіть найсумнішого вірша – і вам стане набагато легше. 

11. Машина часу.

Коли ви творите, час ніби зупиняється. Ви забуваєте про всі проблеми і живете моментом. Це як міні-відпустка, тільки без квитків і валіз.

12. Спільний проект з дитиною.

Залучайте, якщо це можливо свою дитини до ваших творчих занять  Це і розвиток для неї, і спільний час для вас. Додатково, можна  подивитись на світ її очима – і це може стати справжнім відкриттям.

13. Підвищення самооцінки.

Коли ви щось створюєте своїми руками, навіть якщо це не шедевр, ви відчуваєте: "Я можу!" І це почуття поширюється на інші сфери життя. Раптом виявляється, що ви можете впоратись і з іншими викликами.

14. Новий погляд на звичні речі.

Творчість вчить бачити красу в дрібницях. І раптом звичайна прогулянка з дитиною перетворюється на пошук цікавих текстур для колажу або ідей для фотографії.

15. Створення свого простору.

Коли ви творите, ви створюєте свій власний світ. І в цьому світі ви встановлюєте правила. Це дуже важливо, особливо коли здається, що в реальному житті від вас мало що залежить.

16. Спосіб розповісти свою історію.

Через творчість ви можете поділитися своїм досвідом з іншими. Можливо, ваші роботи надихнуть когось, хто тільки почав свій шлях як мати особливої дитини.

17. Профілактика вигорання.

Творчість – це як запобіжник. Коли ви регулярно даєте собі можливість творити, ви менше схильні до емоційного вигорання. А це означає, що ви зможете довше і якісніше піклуватися про свою дитину.

18. Таємна суперсила для спілкування.

Уявіть: ви на черговому прийомі до лікаря, і замість того, щоб нервово м'яти серветку, ви дістаєте скетчбук і щось малюєте. По-перше, це заспокоює. По-друге, це відволікає від тривожних думок. А по-третє – це відмінний спосіб зав'язати розмову. "Ого, ви малюєте?"– і ось ви вже не просто "мама проблемної дитини", а цікава особистість.

19. Домашня терапія 24/7.

Творчість – це як мати персонального терапевта вдома. Важкий день? Змішайте фарби і вилийте всі емоції на полотно. Не можете заснути через тривогу? Повиправляйте петлі на светрі, який в'яжете. Це не замінить професійну допомогу, але може стати чудовим доповненням до неї.

20. Тренування "м'язів" прийняття.

У творчості не завжди все виходить ідеально з першого разу. Таким чином ви вчитеся приймати недосконалість. І раптом виявляється, що і в житті не все мусить бути ідеальним. Ця навичка – просто золото для батьків особливих дітей.

Творчість для мам особливих дітей – це не просто там якісь квіточки-метелики намалювати чи вишити. Це реально рятівне коло в океані щоденного стресу. Коли ви в літаку, вам завжди при поясненні щодо безпеки кажуть: "Спочатку одягніть кисневу маску на себе, а потім допоможіть іншим". Так от, творчість – це і є та сама киснева маска. Вона дає вам можливість дихати, коли здається, що весь кисень вже вийшов з кімнати. Тому  малювання, в'язання, ліплення чи будь-яке інше хобі – це не просто забавки. Це спосіб:

1. Нагадати собі, що ви – це ви, а не тільки мама.
2. Випустити пар, не ризикуючи зірватися на близьких.
3. Знайти нових друзів і трохи розширити свій світ.
4. Можливо, навіть заробити трохи грошей.
5. І головне – зберегти здоровий глузд у ситуації, яка часом здається божевільною.

Але найважливіше – не думайте, що ви маєте стати другою Фрідою Кало чи зв'язати светр, який підірве Тік-ток. Тут головне – процес, а не результат. Навіть якщо ви намалювали зеленого кота або спекли торт, який більше схожий на млинець – це вже перемога.

Пам'ятайте: дбати про себе – це не егоїзм. Це необхідність. Бо щаслива мама – щаслива дитина. І якщо для цього щастя вам потрібно годину малювати закарлючки або ліпити з пластиліну – робіть це без почуття провини.

І наостанок: якщо ви досі думаєте "Та яке там хобі, у мене часу немає", – почніть з малого. П'ять хвилин в день – і ви вже на шляху до збереження себе. Бо ви цього варті!

То що, берете до рук олівець, гачок чи що там вам до душі?

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Епіпросвіта” і не відображає позицію Німецького фонду Маршалла.

‍