Освіта для дитини з інвалідністю

Найголовніше, що я би хотіла сказати в цій статті — КОЖНА дитина має право на освіту, незалежно від її стану, рівня розвитку та діагнозу. Так, навіть якщо дитина має паліативний статус, вона може навчатися, так, навіть якщо вона не розмовляє, не тримає голову — це не є перешкодою.

Які є варіанти для освіти? Давайте розглянемо їх всі. І так, важливо нагадати, що форму навчання обирають батьки, лікарі та ІРЦ можуть лише рекомендувати, але рішення — лише за вами.

Домашнє навчання — це виглядає так, що до вас додому щотижня приходять вчителі та займаються з дитиною, згідно її програми. Це може бути як і загальноосвітня програма, так і спрощена, і адаптована. Це хороший варіант, але ніхто не вправі наполягати на ньому, якщо він вам не підходить.

Індивідуальна форма навчання — ви кілька днів на тиждень відвідуєте школу, загальноосвітню або ж спеціалізовану, та вчителі займаються окремо з дитиною. Програма може бути абсолютно однакова, це не залежить від виду школи.

Он-лайн навчання — ця форма підійде не для всіх дітей, але є варіанти. Навчання проходить в он-лайн школі, зі своїм графіком, програмою, екзаменуванням. Атестат такої школи нічим не відрізняється від загальноосвітніх. Моя донька навчалася у першому класі он-лайн школи Ангстрем, в мене лише найкращі спогади, та, на жаль, їй такий варіант освіти не підійшов, так як вона потребувала більшого спрощення програми. 

Екстернат — це може бути як і загальноосвітня школа, так і в онлайн. Ви самі навчаєте дитину за загальноосвітньою програмою і здаєте атестації. 

Спецшкола — вони є різних видів, для дітей з інтелектуальними порушеннями, опорно-руховими, логопедичними, психічними захворюваннями. Вони є як і на базі звичайного навчання, коли приводять дитину вранці та забирають ввечері, так і інтернатного типу, де дитина проживає в школі та їде додому на вихідні. З великих плюсів — це дає більше часу батькам, там невеликі класи, більше розуміння специфіки. З мінусів — більша закритість, більше внутрішніх правил, часто в ці школи треба добиратися довше.

Інклюзія — дитина має право йти в будь-яку школу за місцем проживання, і якщо в школі ще немає умов, вона зобов'язана їх створити. Інклюзія має включати в себе асистента вчителя, асистента дитини 4/5 рівня підтримки ( це визначає ІРЦ ) та заняття з корекційними спеціалістами на базі школи. Школа не має права вам відмовити у вступі. 

Отже, ваша дитина йде до школи. Що потрібно вам зробити?

Найперше, вам потрібно пройти лікарів, у яких дитина стоїть на обліку, перед оцінкою освітніх потреб в інклюзивно-ресурсному центрі. Список у всіх різний, але, це обов'язково довідка про щеплення ( не забудьте про додаткові щеплення, які потрібні дітям, що відвідують колектив! ), офтальмолог, ортопед, логопед, психіатр, невролог, зазвичай. На спеціальному бланку, який дасть педіатр з витягом про здоров'я дитини та картою вакцинації, кожен з лікарів напише кілька слів про здоров'я дитини. Візьміть всі обстеження, які у вас є, це допоможе об'єктивно оцінити ситуацію. Порада від мене: якщо у вашої дитини аутизм або інтелектуальне порушення, або розлад гіперактивності та дефіциту уваги, пройдіть окремо відповідні тестування на ці стани у лікарів, яким ви точно довіряєте, і візьміть їх з собою на візит в ІРЦ. Діагностика цих станів, особливо у невербальних дітей — дуже складний та дорогий вид кваліфікації, і мало лікарів державних структур наразі мають можливість їм навчатися. 

Далі, коли все готово, ваша дата співбесіди в ІРЦ підійшла, приходьте з дитиною на неї, візьміть з собою улюблену іграшку, і впевнено та відкрито поговоріть з фахівцями про те, яким ви бачите процес навчання вашої дитини. Не засмучуйтеся, якщо вам трапилися люди, що не підтримали вас — по-перше, їх рекомендації, це всього лиш рекомендації, по-друге, ви маєте право повторно пройти діагностику в іншому ІРЦ, якщо у вас виникла ситуація, де можливі якісь конфлікти. 

Отже, ви маєте всі документи, ви можете як піти в вибраний навчальний заклад, так і надіслати заяву на вступ звичайною поштою або електронною — всі ці варіанти однаково рівноцінні. У письмовій формі є плюс, що раптом вам хочуть відмовити — у вас буде документ, з яким ви можете звернутися в департамент освіти. 

Власне, про департамент: при відмові в вступі ви маєте обов'язково зв'язатися з департаментом. Порушення права на освіту — це злочин, за законом України, який потребує втручання. 

Звісно, іноді це непросто. Я це знаю з власного досвіду. Біля 50 шкіл відмовили мені в прийомі моєї доньки, школа по місцю проживання відверто знущалася. А школа, в якій наразі навчається моя дитина, дала згоду з четвертої спроби в неї потрапити, та це було того варте — ми знайшли дійсно місце, яке зробило наше життя набагато краще. Мої поради — не впадати в відчай, просити все в письмовій формі, записувати телефонні дзвінки, щоб мати можливість для оскарження рішень, якщо вони не слідують інтересам дитини. Не бійтеся віддавати складних дітей до школи — це буде новий досвід для всіх, але це буде точкою росту для дитини, для родини, для школи, для суспільства, для всіх, хто вас буде оточувати.

‍