Догляд за назогастральним зондом

«Дівчата, будь ласка відгукніться в чиїх діток стоїть зонд? Чи важко з ним «жити?» – пише Валентина М.

«Доброго дня! Як доглядати за зондом шлунковим 10?» - запитує Альона З.

«Всім привіт. Мами, дітки яких їдять через зонд, попрошу вашої поради, тижні два, як, нас перевели на зонд, номер 14» - звертається Мар’яна В.

Якщо зайти на форуми та чати спільнот батьків дітей з особливими потребами, то подібного плану питання з’являються там дуже і дуже часто. Матусям важко зорієнтуватися у зміні обставин життя їх дитини, звикнути до нових умов та правильно скласти рутину по догляду за назогастральним зондом. Тож сьогодні зупинимося на цих питаннях, щоб надати першу інформацію про це. 

Назогастральний зонд (НГЗ) - це тонка гнучка трубочка, яка вводиться через ніс, проходить через стравохід і закінчується в шлунку. Він може використовуватися для ентерального харчування (коли дитина не може самостійно ковтати через рот, зонд дозволяє вводити їжу , спеціальну суміш, воду безпосередньо в шлунок). Деякі ліки також можуть вводитися через зонд, особливо якщо їх прийом через рот ускладнений. Він може використовуватися і для забору шлункового соку для аналізу. 

Розмір назогастрального зонда є важливим параметром, який обирається індивідуально для кожної дитини з урахуванням її віку, ваги, анатомічних особливостей та мети застосування зонда. Вимірюється у французьких (Fr) одиницях. 1 Fr дорівнює 1/3 міліметра діаметра. Тобто, зонд розміром 10 Fr має діаметр близько 3,3 мм. Для дітей в більшості випадків використовуються зонди розміром від 6 до 16 Fr. Однак, діапазон розмірів може бути ширшим і залежить від конкретного виробника. 

Назогастральні зонди зазвичай виготовляють з матеріалів, які є біологічно сумісними, гнучкими та стійкими до впливу шлункового соку. Основними є такі:

• Полівінілхлорид (ПВХ): Це один з найпоширеніших матеріалів для виготовлення зондів завдяки своїй гнучкості, легкості та низькій вартості. Однак, ПВХ може викликати алергічні реакції у деяких дітей.
• Силікон: Силіконові зонди є більш м'якими і еластичними, ніж ПВХ. Вони менш травматичні для слизової оболонки і рідше викликають алергічні реакції. Однак, силіконові зонди дорожчі.
• Поліуретан: Цей матеріал поєднує в собі властивості ПВХ і силікону. Поліуретанові зонди є міцними, гнучкими і біологічно сумісними.
• Латекс: Раніше латекс широко використовувався для виготовлення зондів, але через високий ризик алергічних реакцій його застосування стало обмеженим. 

Для короткочасного застосування можуть підійти зонди з ПВХ, а для тривалого – силіконові або поліуретанові. Для густого харчування можуть знадобитися зонди з більшою жорсткістю. Якщо у дитини виникає алергія на певний матеріал, необхідно підібрати зонд з іншого матеріалу і терміново замінити.

Важливо пам’ятати, що зонд не є постійним варіантом для годування дитини, це тимчасова міра, і якщо ситуація з прийомами їжі не покращується, його слід замінити на гастростому. Максимально допустимий термін використання зонда – це до 6 місяців. Потім слід розглянути питання гастростомії.

Правильний догляд за НГЗ є критично важливим, щоб  запобігти ускладненням та забезпечити комфорт дитини. На що слід звертати увагу батькам у першу чергу:

Перевірка положення зонда: 

Візуальний огляд: 

• Перевіряйте маркування на зонді, щоб переконатися, що він не змістився і не випав.
• Оглядайте носик та рот дитини на предмет подразнень або пошкоджень.
• Аускультація (метод медичного обстеження, який полягає у вислуховуванні звуків, що виникають усередині організму людини. Ці звуки можуть свідчити про роботу внутрішніх органів): 
• Введіть 10-20 мл повітря шприцом у зонд і прослухайте стетоскопом епігастральну ділянку. Характерний булькаючий звук підтверджує правильне розташування.
• При підозрі на зміщення зонда або неправильній установці може знадобитися допомога лікаря.

Догляд за носовою порожниною та ротом

Носова порожнина: 

• Очищуйте ніздрі дитини м'яким ватним тампоном, змоченим у фізіологічному розчині.
• Перевіряйте на наявність подразнень або виразок. При виявленні – змастіть слизову носика ранозагоюючим гелем або кремом.

Ротова порожнина: 

• Забезпечте регулярний догляд за порожниною рота для запобігання сухості та інфекцій.
• Використовуйте м'яку зубну щітку або спеціальні палички для чищення зубів та язика.

Фіксація зонда

• Зафіксуйте зонд на носі гіпоалергенним пластиром.
• Міняйте місце фіксації щодня для запобігання подразненню шкіри.
• Переконайтесь, що зонд не натягнутий і не перекручений.

Промивання зонда

Регулярне промивання: 

• Промивайте зонд 30-50 мл теплої води кожні 4-6 годин або згідно з рекомендаціями лікаря.
• Завжди промивайте зонд до і після введення їжі або ліків.

Техніка промивання: 

• Використовуйте шприц об'ємом 50 мл без голки.
• Промивайте тільки водою, вводьте її  повільно, не застосовуючи надмірного тиску.

Годування через НГЗ

Підготовка: 

• Перевірте температуру їжі (повинна бути кімнатної температури).
• Підійміть головний кінець ліжка на 30-45 градусів.

Процедура годування: 

• Вводьте їжу повільно, використовуючи шприц або помпу для ентерального харчування.
• Слідкуйте за реакцією дитини до годування (відсутність нудоти, здуття).

Після годування: 

• Промийте зонд водою.
• Залиште дитину у напівсидячому положенні протягом 30-60 хвилин після годування.

Введення ліків: 

• Подрібніть таблетки або використовуйте рідкі форми ліків.
• Розчиніть ліки у воді перед введенням.
• Вводьте кожен препарат окремо, промиваючи зонд між введеннями.

Догляд за шкірою: 

• Щодня оглядайте шкіру навколо ніздрів та за вухом, де проходить зонд.
• При появі подразнень використовуйте захисні креми або пов'язки.

Запобігання ускладненням: 

Аспіраційна пневмонія: 

• Завжди перевіряйте положення зонда перед годуванням.
• Підтримуйте підняте положення голови під час і після годування.

Закупорка зонда: 

• Регулярно промивайте зонд.
• Уникайте введення густої їжі або непідготовлених ліків.

Виразки носа або стравоходу: 

• Регулярно змінюйте положення зонда.
• При тривалому використанні розгляньте можливість переходу на гастростому.

Навчання родичів: 

• Навчіть близьких техніці догляду за зондом, якщо дитина знаходиться вдома
• Поясніть ознаки ускладнень, та коли потрібно звертатися до лікаря.

Документація: 

• Ведіть точний облік часу встановлення зонда, годувань, введення ліків та промивань.
• Записуйте будь-які проблеми або зміни в стані дитини.

Правильний догляд за назогастральним зондом вимагає уваги до деталей та регулярного моніторингу. Завжди дотримуйтесь протоколів вашого медичного закладу та індивідуальних рекомендацій лікаря. При виникненні будь-яких сумнівів або проблем негайно звертайтеся до медичного персоналу.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Епіпросвіта” і не відображає позицію Німецького фонду Маршалла.

‍