Як місцеві бюджети мають забезпечувати ліки?

В рамках проєкту «Захист та безпека жінок та дівчат з інвалідністю задля інтеграції в місцеві громади», який реалізовується ГО Fight For Right за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF)  – було створено ряд відео щодо прав батьків дітей з інвалідністю. Розбиратись у складних питаннях допомогла пані Лариса Татаринова – заступниця директора центру соціальних служб Солом'янського району міста Києва, майстер соціальної роботи, членкиня правління ГО Ліга Соціальних Працівників міста Києва та юристка.

В тексті нижче говоримо про гарантоване забезпечення ліками людей з інвалідністю по програмі місцевих закупівель. Повне відео можна подивитись за посиланням.

Що таке місцеві бюджети?

У кожного міста, району чи громади є свій власний бюджет. Це стало можливим після децентралізації проведеної в минулому десятилітті. За рахунок цього місцевий бюджет формується та витрачається на потреби конкретної громади та її жителів. Один з напрямків, який фінансує місцевий бюджет – це оплата ліків для людей з інвалідністю, яких немає в програмі “Доступні ліки”. Це керується постановою 1303. Про неї ми розкажемо далі: а за цим посиланням детальніше про розміри і процес формування місцевого бюджету.
Подивитись на що витрачається місцевий бюджет у вашій області можна тут.

‍

Постанова 1303

Повна назва постанови звучить наступним чином: “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань ПОСТАНОВА від 17 серпня 1998 р. № 1303 Київ”. Остання зміна в цю постанову була внесена 28.04.2023 ( № 438 від ). Це говорить про те, що постанова не номінальна й часто використовується, а отже постійно вдосконалюється та дописується. В цій постанові, якщо говорити простими словами, сказано наступне: люди з інвалідністю, які потребують ліків мають гарантовано отримувати їх. Якщо ліків немає в програмі “Доступні ліки” (її ще називають програма реімбурсації), при цьому лікарські засоби є зареєстрованими в Україні і входять в національний перелік  – місцевий бюджет зобов'язаний закупити такі ліки для людини з інвалідністю. Якщо ліки є незареєстрованими – це лишається на розсуд місцевої влади щодо закупівлі.

Завдяки цим двом програмам: Постанова 1303 та “Доступні ліки” – люди з інвалідністю можуть отримати більшість необхідних ліків безоплатно або з незначною доплатою. Проте для людей з епілепсією ще досі залишається велика кількість недоступних ліків.

Для того щоб змінити цю ситуацію потрібно писати звернення та заяви до НСЗУ та МОЗ про важливість тих чи інших ліків для вас. При візуалізації потреби та масовим листам – органи влади мають реагувати та вносити ліки або до національного переліку або закуповувати через державні закупівлі та видавати пацієнтам в лікарнях. 

ВАЖЛИВО: у всіх громад різний бюджет, тому в деяких досить легко купують все що необхідно, а в деяких говорять, що немає коштів. Якщо вам говорять, що коштів немає – ви маєте написати заяву та отримати офіційну відповідь. В такому разі ви можете звернутись далі в МОЗ та НСЗУ для рішення цієї проблеми. Постанова 1303 ГАРАНТУЄ ліки для людей з інвалідністю, тому відсутність бюджету не є проблемою пацієнта, а є проблемою надавача послуги.

Якщо ви не вмієте писати заяви та боїтесь це робити самотужки – зверніться в безоплатну правову допомогу.

Куди звернутись, щоб скористатись постановою 1303?

Перший рецепт на ліки вам має виписати лікар-спеціаліст, наприклад невролог при епілепсії. Далі йдете до сімейного лікаря і затверджуєте рецепт (що ви не самі собі його виписали). Після цього або лікар вас подає, або ви самі пишете на адресу органів місцевої влади, яка розподіляє місцеві бюджети. В кожній громаді діють свої домовленості щодо процедури та відсотку витрат на медичні закупівлі. Контакти орагів які розприділяють місцевий бюджет можна знайти на сайті вашого міста або громади. Якщо вам відмовляють у наданні ліків – ви маєте написати заяву з темою: “Прошу повідомити мені на якій підставі відмовлено в гарантованій державою допомозі за постановою 1303”. Якщо навіть після заяви ви отримали відмову – зверніться в безоплатну юридичну допомогу.

Текст було створено у межах проєкту «Захист та безпека жінок та дівчат з інвалідністю задля інтеграції в місцеві громади», який реалізовується ГО Fight For Right за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). 

Проте це не означає, що висловлені у відео погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй. 

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) – гнучкий та оперативний інструмент фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.