У світі, де словесна комунікація є нормою і правом людини, мільйони дітей стикаються з серйозною проблемою: вони не можуть говорити. Перед ними щодня постає питання: як висловити свої думки, потреби та емоції у світі, побудованому навколо усного мовлення? Ця реальність змушує батьків переосмислити саму природу спілкування та шукати інноваційні рішення. Техніки альтернативної комунікації для невербальних дітей - це не просто набір інструментів, а цілий новий підхід до взаємодії. Вони кидають виклик нашому звичному розумінню спілкування, пропонуючи нові шляхи для обміну, відкриваючи нові горизонти для тих, хто раніше був позбавлений голосу. Ці методи є альтернативою традиційним уявленням про мову та спілкування. Вони демонструють, що обмін думками та почуттями може відбуватися багатьма способами - від простих жестів до складних електронних пристроїв. Альтернативна комунікація відкриває двері до світу, де кожна дитина має голос.
Розглянемо, як ці техніки змінюють життя невербальних дітей, їхніх сімей та суспільства в цілому, даючи їм можливість виражати себе, навчатися та брати активну участь у соціальному житті. Вони не тільки допомагають окремим дітям, але й змінюють наше розуміння інклюзії та рівності у суспільстві.
Альтернативна комунікація (АК) - це набір методів і засобів, що допомагають невербальним дітям спілкуватися з оточуючими. Ці техніки особливо важливі для дітей з розладами аутистичного спектру, церебральним паралічем та іншими порушеннями розвитку, які впливають на мовлення, діти з прогресуючими захворюваннями, як от бічний аміотрофічний склероз (БАС) або з набутими станами, наприклад, після крововиливу чи травми мозку. Альтернативна комунікація - це набір інструментів і стратегій комунікації, що повністю замінюють мовлення. Виділяють ще й Додаткову комунікацію - методи, що підтримують існуюче мовлення або доповнюють його. Зазвичай їх об’єднують в одну групу – АДК.
Основні техніки АДК включають:
- Системи символів і зображень:
PECS (Picture Exchange Communication System) - система обміну зображеннями, де дитина використовує картки із зображеннями для висловлення своїх потреб і бажань. Ця форма альтернативної та додаткової комунікації була розроблена в 1985 році Лорі Фрост і Енді Бонді для дітей з аутизмом. Система базується на принципі, що дитина може навчитися комунікувати, обмінюючи зображення бажаного предмета чи дії.
Класична система складається з шести фаз:
Фаза I: Фізичний обмін
- Дитина вчиться брати зображення бажаного предмета і віддавати його комунікативному партнеру.
Фаза II: Збільшення спонтанності
- Дитина вчиться знаходити зображення, підходити до комунікативного партнера і давати зображення.
Фаза III: Розрізнення зображень
- Дитина вчиться вибирати потрібне зображення з кількох варіантів.
Фаза IV: Структура речення
- Дитина вчиться складати прості речення, використовуючи зображення "Я хочу" та зображення бажаного предмета.
Фаза V: Відповідь на запитання
- Дитина вчиться відповідати на запитання "Що ти хочеш?", використовуючи зображення.
Фаза VI: Коментування
- Дитина вчиться спонтанно коментувати своє оточення та відповідати на різноманітні запитання.
Матеріали, які викоритовуються, - це картки із зображеннями, комунікаційна книга або дошка, стрічка-липучка для прикріплення карток
PECS підходить для різних вікових груп і рівнів розвитку, не вимагає складних чи дорогих матеріалів, може використовуватися в різних середовищах (дім, школа, громада), сприяє розвитку ініціативи в комунікації, може стимулювати розвиток мовлення. Але має і обмеження: вимагає постійної наявності зображень, може обмежувати складність виражених ідей, потребує навчання батьків та оточення для ефективного використання. Методика PECS є потужним інструментом для розвитку комунікації, особливо на початкових етапах. Вона може служити основою для подальшого розвитку мовленнєвих навичок або використовуватися як основний метод комунікації для тих, хто не розвиває вербальне мовлення.
- Жестова мова - це візуальна система комунікації, яка використовує рухи рук, міміку та положення тіла для передачі інформації, і є особливо важливою для не чуючих та слабочуючих дітей. Цей метод спілкування має свою граматику та синтаксис, які можуть відрізнятися від розмовної мови, і дозволяє виражати складні ідеї та емоції так само ефективно, як і при усному мовленні.
Використання сучасних технологій, таких як відеочати та спеціальні додатки, розширює можливості для вивчення та використання жестової мови. Надзвичайно важливо, щоб сім'я не чуючої чи слабочуючої дитини також вивчала жестову мову для повноцінного спілкування.
Використання технік АДК сприяє зменшенню фрустрації і поведінкових проблем, пов'язаних з труднощами комунікації, покращує соціальну взаємодію та залучення до освітнього середовища, сприяє розвитку когнітивних навичок і розширення словникового запасу, підвищує самостійність та самооцінку дитини.
Важливо пам'ятати, що впровадження АДК - це тривалий процес, який вимагає терпіння, наполегливості та співпраці між фахівцями, батьками та самою дитиною. З часом і правильним підходом, ці техніки можуть значно покращити якість життя невербальних дітей та їхніх сімей.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Епіпросвіта” і не відображає позицію Німецького фонду Маршалла.
Допомогти розвивати проєкт
