Надання невідкладної допомоги при паліативному догляді на дому

Підготовка до кризових ситуацій та надання невідкладної допомоги при паліативному догляді на дому

Як передбачити можливі проблеми, що робити в екстрених випадках і як надати першу допомогу, коли кожна хвилина на вагу золота при паліативному догляді на дому? "Яким чином діяти?", "Куди бігти?", "Кому дзвонити?" - ці питання виникають у голові батьків щосекунди, а час іде. Звернемося до дуже важливої і делікатної теми для кожної родини  - як бути готовими до непередбачуваних ситуацій, коли ви доглядаєте за паліативною дитиною вдома, і що необхідно робити в першу чергу.

Паліативний догляд — це особливий відповідальний вид турботи про дітей з важкими, невиліковними захворюваннями. Його можна порівняти із створенням захисного кокона навколо дитини, але в рідних стінах власного дому. І важливим завданням цього є зробити життя малечі якомога комфортнішим та повноцінним, незважаючи на хворобу. На жаль, при догляді за такою дитиною в домашніх умовах, завжди є ризик виникнення кризових ситуацій. Це може бути раптове погіршення стану, сильний біль, проблеми з диханням або інші ускладнення. І в такі моменти батькам необхідно діяти швидко, впевнено і правильно. Саме тому так важливо бути підготовленим заздалегідь і мати план дій на випадок непередбачуваних обставин. Коли ви знаєте, що робити, ви почуваєтесь спокійніше, а значить, можете краще допомогти своїй дитині.

Кризові ситуації у паліативному догляді — це непередбачувані та гострі епізоди, які потребують негайного втручання, оскільки викликають сильне фізичне або психологічне страждання у дитини, яка має важке та складне захворювання. Вони можуть виникати через швидке погіршення стану, нові симптоми, несподівані ускладнення, травми або емоційні та психологічні потрясіння.

Основні види кризових ситуацій у паліативному догляді можуть бути такими:

1. Фізичні кризи:

• Гострий біль: раптове та інтенсивне посилення болю, який важко контролювати за допомогою звичайних методів.
• Задуха (диспное): відчуття браку повітря, яке може бути викликане пухлинами, рідиною в легенях або іншими ускладненнями.
• Нудота та блювання: інтенсивна нудота або блювання, яке не контролюється стандартною терапією.
• Кровотеча: неочікувана або рясна кровотеча, особливо з органів, де є пухлина чи виразка, або слабкі ламкі капіляри.
• Судоми: непередбачені судоми, що можуть бути пов'язані з метастазами в головному мозку або іншими ураженнями нервової системи, температурою тощо.

2. Психологічні та емоційні кризи:

• Панічні атаки або тривожні розлади: сильний страх смерті або занепокоєння щодо майбутнього у дитини.
• Депресія та відчуття безнадійності: втрата інтересу до життя, сильний смуток, глибокі переживання.
• Конфлікти в родині: емоційні конфлікти між членами родини або з самою дитиною через різні очікування або рішення щодо догляду.

3. Соціальні та духовні кризи:

• Втрата соціальної підтримки: відчуття ізоляції або відсутності підтримки з боку сім'ї, друзів чи суспільства.
• Духовна криза: втрата сенсу життя, почуття розчарування.

Зосередимося на тому, як батькам та рідним дитини підготуватися до кризових ситуацій. Ось кілька ключових моментів:

1. Складання плану дій:

• Визначення контактних осіб: лікар, медсестра, родичі, сусіди.
• Підготовка аптечки з необхідними ліками та медичними приладами.
• Ознайомлення з інструкціями щодо надання першої допомоги.
• Визначення місця, де буде надаватися допомога.

2. Регулярні огляди лікаря:

• Постійний контроль за станом здоров'я дитини
• Корекція лікування при необхідності.
• Навчання близьких основам догляду за паліативною дитиною.

3. Комунікація з медичним персоналом:

• Відкритий діалог про можливі ускладнення та способи їх вирішення.
• Забезпечення доступності лікаря для консультацій у будь-який час.

4. Психологічна підтримка:

• Розмови з психологом або соціальним працівником.
• Підтримка батьківських груп та спільнот.

Яким є алгоритм надання невідкладної допомоги? По-перше, батькам необхідно спокійно та виважено оцінити ситуацію, визначити характер проблеми та оцінити ступінь тяжкості стану дитини. Наступним кроком є виклик швидкої допомоги, при якому слід чітко сформулювати проблему диспетчеру служби та надати інформацію про поточний стан дитини та адресу. Якщо батьки володіють необхідними знаннями та вміннями, можна розпочати надавати першу допомогу до приїзду медиків:

• Зняття болю за допомогою знеболювальних препаратів.
• Забезпечення вільного дихання.
• Зупинка кровотечі.
• Фіксація кінцівок при переломах.
• Виконання серцево-легеневої реанімації
• Спостереження та фіксація стану дитини, контроль за диханням, пульсом, артеріальним тиском.

Важливо обов’язково говорити з дитиною та намагатися заспокоїти її. По приїзду співробітників швидкої допомоги спокійно виконувати всі рекомендації лікаря та надати максимально точну інформацію про стан дитини і поточні процедури, які були зроблені до приїзду швидкої. 

Рекомендуємо декілька цінних ресурсів, де можна знайти надійну інформацію про надання первинної медичної допомоги дітям.

1. Українська академія педіатричних спеціальностей. Містить інформацію для педіатрів та батьків, включаючи рекомендації з першої допомоги.
2. Європейська рада реанімації. Пропонує керівництва з педіатричної реанімації та першої допомоги.
3. Червоний Хрест. Пропонує курси першої допомоги дітям та немовлятам, а також онлайн-ресурси.

Пам'ятайте: надання невідкладної допомоги при паліативному догляді – це складний процес, який вимагає знань, навичок та емоційної стійкості. Регулярна підготовка та співпраця з медичним персоналом допоможуть вам впоратися з будь-якою кризовою ситуацією. 

Ви сильні. Ви здатні. Ви можете. Ваша батьківська любов і турбота - це найпотужніші ліки для вашої дитини. 

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Епіпросвіта” і не відображає позицію Німецького фонду Маршалла.

‍